- примучений
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до примучити. || приму́чено, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм. Який змучився.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
примучений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
стомлений — (який утомився / виражає втому), у[в]томлений, натомлений, зморений, заморений; потомлений, поморений (про всіх / багатьох); натруджений, струджений (перев. про руки, ноги); притомлений, примучений (який дещо втомився) … Словник синонімів української мови
при... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: [бракує сторінки машинопису]пригноблювач,… … Словник лемківскої говірки